«Про виконавче провадження».

З метою підвищення рівня правової обізнаності населення в бібліотеці відбулась зустріч з представником Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області старшим державним виконавцем Корнієнко Ю.І. (Докладніше додається)

Виконання рішення про вселення стягувача.

На органи державної виконавчої служби законодавством покладено виконання рішень як майнового, так і немайнового характеру. До переліку рішень у немайнових спорах Законом України «Про виконавче провадження» віднесено низку рішень, за якими боржника зобов’язано особисто вчинити певні дії на користь стягувача, або утриматися від здійснення таких дій, зокрема таким є рішення:
- про поновлення на роботі;
- про вселення стягувача;
- про виселення боржника;
- про відібрання дитини;
- інші рішення, за якими боржника зобов’язано особисто вчинити певні дії на користь стягувача чи утриматися від здійснення таких дій.
    Розглянемо більш детальніше виконання рішень судів про вселення стягувача.
Особу, яка має житло у власності або має право на користування жилим приміщенням, може бути обмежено у реалізації своїх повноважень власника (володільця) неправомірними діями інших осіб. Для захисту свого права особа може подати позов про усунення перешкод у користуванні річчю, яка перебуває у власності чи іншому володінні особи.
Примусове вселення полягає у забезпеченні державним виконавцем безперешкодного входження стягувача у приміщення, вказане у виконавчому документі, та його проживання (перебування) в ньому.

Стаття 67. Виконання рішення про вселення стягувача

 1. Державний виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання боржником рішення про вселення стягувача.

У разі невиконання боржником рішення про вселення стягувача самостійно державний виконавець виконує його примусово.

2. Примусове вселення полягає у забезпеченні державним виконавцем безперешкодного входження стягувача у приміщення, зазначене у виконавчому документі, та його проживання (перебування) в ньому.

3. Державний виконавець зобов’язаний письмово повідомити боржника і стягувача про день і час примусового вселення. Боржник вважається повідомленим про примусове вселення стягувача, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися вселення, чи іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем.

Відсутність боржника, належним чином повідомленого про день і час примусового вселення, під час виконання рішення про вселення не є перешкодою для вселення стягувача.

4. У разі якщо боржник перешкоджає виконанню рішення про вселення стягувача, державний виконавець накладає на нього штраф та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Примусове вселення стягувача здійснюється у присутності понятих за участю працівників поліції.

5. Про примусове вселення стягувача державний виконавець складає акт, що підписується особами, які брали участь у виконанні рішення про примусове вселення.

6. У разі подальшого перешкоджання боржником проживанню (перебуванню) стягувача у приміщенні, в яке його вселено, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. У такому разі державний виконавець має право повторно здійснити примусове вселення стягувача та накласти на боржника штраф у подвійному розмірі відповідно до статті 75 цього Закону. Виконавче провадження не відновлюється і повторне примусове вселення стягувача не здійснюється, якщо особа, яка перешкоджає його проживанню (перебуванню), не є боржником. Питання про вселення стягувача в такому разі вирішується в судовому порядку