М. О. Рибалко

Рибалко Микола Олександрович – донецький поет, автор більше двох десятків поетичних збірок, лауреат літературної премії імені Миколи Островського (1968рік), лауреат Державної премії імені Т. Г. Шевченка (1985рік).

Народився в с. Оріхово-Василівка Бахмутського району Донецької області 14 лютого 1922 року в селянській родині. За фахом філолог. Закінчив Дніпропетровський університет. Учасник Другої світової війни. У червні 1942 року лейтенант Рибалко прийняв перший бій під Воронежем. У лютому 1945-го на Одерському плацдармі гвардії капітан Рибалко був тяжко поранений, медицина на жаль була безсила, він назавжди втратив зір. Його зброєю стало поетичне слово.

Поетична альтанка «Під сонцем батьківщини» приурочена до 95 річниці від дня народження відомого донецького поета зібрала любителів поезії серед юнацтва. Звучали вірші Миколи Рибалко зі збірок «Очима серця», «Я жив в такі часи», «Незабудки на кургані», «Мить атаки». В яких він знову йшов в люту атаку, то плавив сталь, то оспівував доблесть воїнську і трудову, то допомагав нам зрозуміти чарівність природи та кохання.

Уклін і пошана

15 лютого День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Афганістан… У нашій свідомості це слово прописалося не як географічна назва далекої мусульманської країни, а як синонім людського лиха, справжнього пекла. Афганістан – це трагедія і звитяга сотень тисяч людей.

До цієї дати в бібліотеці підготовано книжкову полицю «Відлуння чужої війни», проведено зустріч «Солдат війни не вибирає». На заході був присутній ветеран афганської війни Максимов Олександр Федорович. Через скільки років нічого не забулося, Олександр Федорович поділився споминами, хоча не любить розповідати ветеран за ті страшні події. За мужність на тій війні отримав медаль «За бойові заслуги», а ще щасливий квиток – йому випало жити.

15 лютого – особливий день для афганців. Цього дня закінчилась нарешті війна. Вони пройшли пекло цієї війни і не поповнили списки загиблих. І вони для нового покоління є тією пам’яттю, що пише історію.

Льюїс Керролл

Льюїс Керролл, справжнє ім’я Чарльз Латвідж (Лютвідж) Доджсон, народився 27 січня 1832 р. в селищі Дерсбері (графство Чешир), помер в 1898р.

Льюїса  Керролла називають найзагадковішим письменником Англії. У його особистості поєдналося непоєднуване: математик і письменник, священик і фотограф, філософ і логік.

Найвідоміші літературні твори Керролла: «Пригоди Аліси у Дивокраї» («Аліса в країні Див») і продовження «Аліса в Задзеркаллі», а також поеми «Полювання на Снарка», «Бурмоковт». Бібліографами підраховано кількість його творів – 255.

З нагоди 185 річчя  від дня народження Льюїса Керролла видатного англійського письменника - казкаря в бібліотеці проведено літературну вікторину «Дитячий Дивокрай». Бібліотекар ознайомила дітей з біографією письменника та його творчим шляхом. Вікторина пройшла цікаво та весело.

До ювілею О. Тихого

 У січні відзначається 90–річний ювілей Олекси Тихого. Для корисчів бібліотеки організовано виставку-поличку «Не можу більше мовчати» .

Олекса (Олексій) Іванович Тихий (27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорський район, Артемівська округа – 5 травня 1984, тюремна лікарня м.Пермі) – український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Автор самовидавних праць «Мова народу-народ», есеїв «Роздуми про українську мову і культуру в Донецькій області» і «Думи про рідний край». У 1982 р. у США вийшла книжка: Олекса Тихий «Роздуми».

Новорічно - різдвяні передзвони

 Традиційно Новий рік в бібліотеці відкриває свято «Новорічно – різдвяні передзони». Учасники дитячого творчого клуб «Фантазія» розповіли присутнім про зустріч Нового року в різних країнах світу, про святкування Різдва Христового та свята Водохрещя. Звучали різдвяні віншування, привітання зі святами та побажання в новому році здоровя, радості та всього найкращого. Продовжили свято дитячий вокальний ансамбль «Співаночки» та дитячий танцювальний гурток «Затійники» Вірівського сільського будинку культури. Жіночий  клуб «Берегиня» та гості свята прийняли участь у літературно – музичній вікторині «Зимові візерунки». Закінчилося свято частуванням гостей українськими стравами: кутею, узваром, варениками.