Великий син - великого народу

До 207 річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка (1814 – 1861), українського Кобзаря, поета, художника, в Вірівській сільській бібліотеці – філії підготовлено книжкову виставку «Великий син – великого народу». Книжкова виставка складається з трьох розділів. У Першому розділі «З мозаїки особистого життя Т.Г.Шевченка» представлено документи, які розповідають про життєвий шлях Шевченка. У другому розділі «Про твори» підібрано літературу, що допомагає зрозуміти та усвідомити неоціненний вклад Тараса Григоровича , як письменника, поета і борця за волю України. Третій розділ «Твори «Шевченкова криниця» презентує літературну спадщину Великого Кобзаря, багатотомні видання, збірки, вірші, поеми. Шановні користувачі, запрошую вас на перегляд книжкової виставки «Великий син – великого народу», термін дії якої з 5-30 березня 2021року.

"Ти себе Українкою звала..."

 

До 150 – річчя від дня народження Лесі Українки:   поетеси, драматурга та політичного діяча в Вірівській сільській бібліотеці - філії оформлено книжкову виставку – портрет «Ти себе Українкою звала…».

Література представлена на ній дає можливість користувачам   познайомитися  з  життєвим шляхом поетеси, звернутися до її ліричних віршів, поем та драматичних творів.  Твори Лесі Українки надихають, додають сил та впевненості, читайте й перечитуйте твори геніальної дочки українського народу.

«Мова моя рідна – мова українська»

В Вірівській сільській бібліотеці – філії пройшла літературна подорож « Моя велична українська мова» приурочена  до Міжнародного дня рідної мови. Діти ознайомилися з історією виникнення свята, під час мандрівки зупинялися на станціях, де їх чекали цікаві мовні завдання. Бібліотекар представила присутнім тематичну полицю «Мова моя рідна – мова українська», де діти познайомилися з книгами українських письменників, з  словниками, довідниками, з розмаїттям мовознавчих видань.

 Багата й різноманітна скарбниця народної творчості, є в ній прислів’я та приказки, думи, пісні, усмішки, коломийки, загадки… Та чи не найпопулярнішим  жанром фольклору, що полонить серця дітей і дорослих, є українська народна казка. Бібліотекар завітала до ДНЗ «Дзвіночок», діти уважно слухали казки,  розглядали ілюстрації, обговорювали вчинки казкових героїв.

Українські казки – нев’янучі духовні квіти народу, що полонять своєю красою, хто слухає, читає звабливу їхню мову.

"Вогненними дорогами чужих країн"

 

15 лютого українці відзначають День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Пам’ятну дату було встановлено згідно з указом (№180/2004 від 11 лютого 2004 року) президента України Леоніда Кучми, і вона є щорічною. Її обрали не випадково. 15 лютого 1989 року завершилося виведення радянських військ із Афганістану. Афганська війна тривала з 25 грудня 1979 до 15 лютого 1989 року.

Після здобуття Україною незалежності наші військові фахівці стали учасниками багатьох миротворчих місій. За даними Міністерства оборони України, з 1992 року в міжнародних миротворчих операціях взяли участь майже 40 тис. військовослужбовців.

  День 15 лютого – це не тільки  данина пам’яті загиблим, але і вираз глибокої вдячності всім, хто повернувся додому,  пройшовши жорстоке випробування Афганістану.

В бібліотеці оформлено тематичну полицю «Вогненними дорогами чужих країн», яка складається з книг про війну в Афганістані, статей із періодичних видань, фотографій учасників бойових дій, колишніх воїнів – афганців,  наших земляків Калашник Сергія Вікторовича,  Максимова Олександра Федоровича. Ви є прикладом мужності і відваги.

Вітаю з цією пам’ятною датою вас, ветерани Афганської війни, низький уклін вам, миротворці. Щиро бажаю усім міцного здоров’я, впевненості у собі,   щастя, благополуччя. Хай затишок, добро і шана оточують вас скрізь!

« Крути: і сум, і біль, і вічна слава».

 

      Україна  29 січня вшановує пам'ять Героїв битви під Крутами.

Крути – одна з трагічних і водночас легендарних сторінок в історії українських визвольних змагань 1917 – 1921 років.

В бібліотеці  діти  ознайомилися з тематичною полицею « День пам’яті героїв Крут», переглянули   слайд - презентацію « Крути: і сум, і біль, і вічна слава».

Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року. Українські війська зайняли оборону біля станції Крути. Вранці 29 січня1918 року розпочався наступ на українські позиції 4-тисячного більшовицького загону петроградських і московських червоногвардійців. Українське військо, якому судилось вступити в криваву сутичку з цією ордою, налічувало близько 300 бійців Студентського куреню, 250 – Першої української військової школи та майже 40 гайдамаків – оце й усе.

  Відступаючи частина студентської сотні потрапила в оточення, відчайдушно атакувала, але сили були не рівні. Одна чота (взвод) студентів втратила орієнтир і вийшла на ст. Крути, уже зайняту червоноармійцями. 27 полонених юнаків (студентів і гімназистів) було розстріляно. Наймолодшим полеглим було по 16 років.

Після розстрілу більшовики не дозволили поховати тіла загиблих. Лише після визволення Києва від червоних, за розпорядженням українського уряду, 19 березня 1918 року відбувся урочистий похорон полеглих у бою під Крутами на Аскольдовій могилі.

 Факел героїзму запалений студентами під Крутами горить й далі буде горіти в серцях майбутніх поколінь.