8 та 9 травня 2020 року Україна,
разом з усім світом, відзначає День пам’яті та примирення, 75 річницю
Перемоги над нацизмом у Другій світовій
війні.
Велика Перемога! Її ціна – мільйони життів, котрі
забрала війна. Кожна родина втратила когось із рідних на полях бою, багато
фронтовиків пішли від нас після війни, але ще є ветерани – фронтовики, які живуть
поряд з нами. Про одного із них я хочу розповісти. Кривенок Сергій Сергійович –
ветеран Великої Вітчизняної війни, інвалід I-ї групи. Народився 27 жовтня 1926 року. У 1943 році в 17
років рядовий 594-го мінометного полку, який формувався в м. Єльні (Білорусія),
входив до складу 1 Прибалтійського фронту. Рядовий Кривенок Сергій Сергійович
брав участь у великомасштабній наступальній операції під назвою «Багратіон»,
звільняв Литву, Польщу. У лютому 1945 року при виконанні бойового завдання був
важко поранений і відправлений до госпіталю, там і зустрів перемогу. Продовжив
службу в армії до 1950року.
В 24 роки був
демобілізований і приїхав жити в
Україну, в селище Святогорівка, де мешкає і нині. Одружився, народилися діти,
виховали з дружиною три доньки і сина. Працював Сергій Сергійович на шахті «Білозерська».
Ветеран війни і праці. Зараз радіє життю, дітям, онукам, правнука.
Вітаємо Вас Сергій Сергійович з
Перемогою!
Подвиг ветеранів війни – еталон
мужності та патріотизму. Хоч скільки б минуло часу, ми пам’ятатимемо, якою
жахливою є війна і якою ціною дається перемога. Шануємо та згадуємо наших захисників. Вічна пам'ять
загиблим і честь живим!
Ми знову прийдемо до
вічного вогню,
Рокам ніколи пам'яті не стерти
Про тих,хто пережив страшну війну,
І тих, хто залишивсь в обіймах смерті.
Ми знову прийдемо до вічного вогню...
Із нами прийдуть і онуки й діти,
Щоб ветеранам до землі вклонитись,
Щоб вшанувати їхню сивину.
Нехай Господь дарує їм літа,
Тепло і затишок, щасливі дні безхмарні.
Нехай щороку зелень молода
Встеляє килимом стежки у завтра
Рокам ніколи пам'яті не стерти
Про тих,хто пережив страшну війну,
І тих, хто залишивсь в обіймах смерті.
Ми знову прийдемо до вічного вогню...
Із нами прийдуть і онуки й діти,
Щоб ветеранам до землі вклонитись,
Щоб вшанувати їхню сивину.
Нехай Господь дарує їм літа,
Тепло і затишок, щасливі дні безхмарні.
Нехай щороку зелень молода
Встеляє килимом стежки у завтра
Пам’ятаємо, пишаємося, дякуємо!
Немає коментарів:
Дописати коментар